рвучко

рву́чко

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. рвучко — Присл. до рвучкий 1-2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. рвучко — див. стрімголов, живо, молодцювате, бистрий  Словник чужослів Павло Штепа
3. рвучко — РВУ́ЧКО. Присл. до рвучки́й 1–2. Зігрітий спогадами, Семен немов не помічав, як рвучко вітер метляв полами його розстібнутого кожушка (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. рвучко — РВУ́ЧКО. Присл. до рвучки́й 1-2. Зігрітий спогадами, Семен немов не помічав, як рвучко вітер метляв полами його розстібнутого кожушка (Сміл., Зустрічі, 1936, 160); Орися, бліда і злякана, побачивши Тимка, рвучко встала з-за столу (Тют.  Словник української мови в 11 томах