Орфографічний словник української мови

ребруватий

ребрува́тий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ребруватий — див. худий  Словник синонімів Вусика
  2. ребруватий — -а, -е. Те саме, що ребристий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ребруватий — РЕБРУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що ребри́стий.  Словник української мови у 20 томах
  4. ребруватий — РЕБРИ́СТИЙ (у якого випинаються ребра; з виступами тощо), РЕБРУВА́ТИЙ, РЕБРА́СТИЙ розм., РЕБЕ́РЧАСТИЙ розм. Хвацький сержант Василь у танкістському комбінезоні, в ребристому шоломі стоїть біля танка і посміхається (С.  Словник синонімів української мови
  5. ребруватий — РЕБРУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що ребри́стий.  Словник української мови в 11 томах