ревно —
РЕ́ВНО. Присл. до ре́вний. Самієвський полк працював ревно, спокійно й діловито, як величезна майстерня (О. Гончар); Досі їй не доводилось зустрічати, щоб хтось так ревно ставився до найдорожчого у людині – до вірності (Яків Баш)...
Словник української мови у 20 томах
ревно —
Ре́вно і ре́вне, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ревно —
РЕ́ВНО. Присл. до ре́вний. Самієвський полк працював ревно, спокійно й діловито, як величезна майстерня (Гончар, III, 1959, 342); Досі їй не доводилось зустрічати, щоб хтось так ревно ставився до найдорожчого у людині — до вірності (Баш, На..
Словник української мови в 11 томах
ревно —
Ревно нар. = ревне. Гол. II. 575. Ой чого я так журюся, чого ревно плачу? К. МБ. X. 12.
Словник української мови Грінченка