регіментарій

регімента́рій

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Значення в інших словниках

1. регіментарій — Вищий військовий чин [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. регіментарій — -я, ч., заст., рідко. Регіментар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. регіментарій — РЕГІМЕНТА́РІЙ, я, ч., заст. Регіментар. – Можна було б ще додати, що він навмисно забарився, думаючи перекинутись до турків, – додав регіментарій, що супроводив Замойського (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
4. регіментарій — РЕГІМЕНТА́РІЙ, я, ч., заст., рідко. Регіментар. — Можна було б ще додати, що він навмисно забарився, думаючи перекинутись до турків, — додав регіментарій, що супроводив Замойського (Тулуб, Людолови, II, 1957, 519).  Словник української мови в 11 томах