Значення в інших словниках
-
регіментарій —
Вищий військовий чин [IV]
Словник з творів Івана Франка
-
регіментарій —
регімента́рій іменник чоловічого роду, істота іст.
Орфографічний словник української мови
-
регіментарій —
РЕГІМЕНТА́РІЙ, я, ч., заст. Регіментар. – Можна було б ще додати, що він навмисно забарився, думаючи перекинутись до турків, – додав регіментарій, що супроводив Замойського (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
-
регіментарій —
РЕГІМЕНТА́РІЙ, я, ч., заст., рідко. Регіментар. — Можна було б ще додати, що він навмисно забарився, думаючи перекинутись до турків, — додав регіментарій, що супроводив Замойського (Тулуб, Людолови, II, 1957, 519).
Словник української мови в 11 томах