Орфографічний словник української мови

резигнація

резигна́ція

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. резигнація — Резигна́ція: — відмова від чогось, примирення з долею [29;30] — відмовлення від чогось, відречення [44-1] — Відречення [XX] Мені здається, що найбільша часть щасливих подруж основана іменно на тій обопільній взаємній резигнації...  Словник з творів Івана Франка
  2. резигнація — РЕЗИГНА́ЦІЯ, ї, ж., книжн., заст. Цілковита покірливість долі. Виснажені болем, наші нерви отупіли; ми не говорили з собою нічого і з тупою резигнацією ждали ранку (Фр.  Словник української мови в 11 томах