Орфографічний словник української мови

резонувати

резонува́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. резонувати — п-к -УЮЧИЙ, що резонує, здатний резонувати, резонатор, резонаторний.  Словник синонімів Караванського
  2. резонувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Створювати резонанс (у 1 знач.). 2》 перех. Робити сильнішим, підсилювати звук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. резонувати — РЕЗОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Створювати резонанс (у 1 знач.). Ми зневажливо штовхаємо ногами іржаве кермо, воно рипить, ми ворушимо вісь гвинта, вона злегка гуде, резонуючи в порожній середині (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. резонувати — Резонува́ти, -ну́ю, -ну́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. резонувати — РЕЗОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Створювати резонанс (у 1 знач.). Ми зневажливо штовхаємо ногами іржаве кермо, воно рипить, ми ворушимо вісь гвинта, вона злегка гуде, резонуючи в порожній середині (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах