реквірент —
-а, ч., фін. Тримач векселя, який звертається до якогось уповноваженого органу (напр., нотаріального) з вимогою опротестувати вексель.
Великий тлумачний словник сучасної мови
реквірент —
РЕКВІРЕ́НТ, а, ч., фін. Векселетримач, який звертається до нотаріального чи іншого уповноваженого органу з вимогою опротестувати вексель.
Словник української мови у 20 томах
реквірент —
реквіре́нт [від лат. requirens (requirentis) – той, що вимагає] векселедержатель, який звертається до нотаріального або іншого відповідного органу з вимогою опротестувати вексель.
Словник іншомовних слів Мельничука
реквірент —
рос. реквирент (від латин. requirens — вимагаючий) — власник векселя, що звертається у судові інстанції з вимогою опротестувати вексель.
Eкономічна енциклопедія