Значення в інших словниках
-
рекомбінація —
-ї, ж. 1》 фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, внаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми). 2》 Розміщення складових частин чого-небудь у новому порядку. 3》 біол. У генетиці – перерозподіл генетичного матеріалу батьків у потомстві.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рекомбінація —
РЕКОМБІНА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, унаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми). У результаті ..
Словник української мови у 20 томах
-
рекомбінація —
рекомбіна́ція (від ре... і лат. combinatio – з’єднання) 1. Взаємодія позитивних іонів з негативними іонами або з електронами, внаслідок якої утворюються нейтральні частинки (атоми, молекули). Р. – обернене явище щодо іонізації. 2. Розміщення складових частин чого-небудь у новому порядку.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
рекомбінація —
Поява у потомства відмінних комбінацій спадкових факторів — генів, внаслідок цього — поява ін. комплексів ознак, аніж у батьківських форм, чи навіть нових ознак.
Універсальний словник-енциклопедія
-
рекомбінація —
РЕКОМБІНА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, внаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми). В результаті..
Словник української мови в 11 томах