рекомбінація

РЕКОМБІНА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, внаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми).

В результаті.. досліджень були розроблені нові методи вимірювання величин, що характеризують процеси рекомбінації (Розв. науки в УРСР.., 1957, 135);

Ще одна причина випромінювання — рекомбінація, тобто відродження атома в плазмі, коли іонові вдається захопити електрон, що пролітав поблизу (Наука.., 8, 1968, 26).

Значення в інших словниках

1. рекомбінація — рекомбіна́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рекомбінація — -ї, ж. 1》 фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, внаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми). 2》 Розміщення складових частин чого-небудь у новому порядку. 3》 біол. У генетиці – перерозподіл генетичного матеріалу батьків у потомстві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рекомбінація — РЕКОМБІНА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, унаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми). У результаті ..  Словник української мови у 20 томах
4. рекомбінація — рекомбіна́ція (від ре... і лат. combinatio – з’єднання) 1. Взаємодія позитивних іонів з негативними іонами або з електронами, внаслідок якої утворюються нейтральні частинки (атоми, молекули). Р. – обернене явище щодо іонізації. 2. Розміщення складових частин чого-небудь у новому порядку.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. рекомбінація — Поява у потомства відмінних комбінацій спадкових факторів — генів, внаслідок цього — поява ін. комплексів ознак, аніж у батьківських форм, чи навіть нових ознак.  Універсальний словник-енциклопедія