рекомбінація
РЕКОМБІНА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, внаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми).
В результаті.. досліджень були розроблені нові методи вимірювання величин, що характеризують процеси рекомбінації (Розв. науки в УРСР.., 1957, 135);
Ще одна причина випромінювання — рекомбінація, тобто відродження атома в плазмі, коли іонові вдається захопити електрон, що пролітав поблизу (Наука.., 8, 1968, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рекомбінація — рекомбіна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рекомбінація — -ї, ж. 1》 фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, внаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми). 2》 Розміщення складових частин чого-небудь у новому порядку. 3》 біол. У генетиці – перерозподіл генетичного матеріалу батьків у потомстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рекомбінація — РЕКОМБІНА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, унаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми). У результаті .. Словник української мови у 20 томах
- рекомбінація — рекомбіна́ція (від ре... і лат. combinatio – з’єднання) 1. Взаємодія позитивних іонів з негативними іонами або з електронами, внаслідок якої утворюються нейтральні частинки (атоми, молекули). Р. – обернене явище щодо іонізації. 2. Розміщення складових частин чого-небудь у новому порядку. Словник іншомовних слів Мельничука
- рекомбінація — Поява у потомства відмінних комбінацій спадкових факторів — генів, внаслідок цього — поява ін. комплексів ознак, аніж у батьківських форм, чи навіть нових ознак. Універсальний словник-енциклопедія