1. Словник української мови в 11 томах

рекомендаційний

РЕКОМЕНДАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який містить у собі рекомендацію (у 1, 2 знач.).

Другого дня написав [Чириков] рекомендаційного листа до редакції «Жизни» про мене (Л. Укр., V, 1956, 298);

Наступного ранку Каргат пішов до хімоб’єднання з рекомендаційною запискою свого вчителя (Шовк., Інженери, 1956, 291);

В республіці є кваліфіковані кадри бібліографів, які нагромадили певний досвід складання різноманітних бібліографічних посібників, рекомендаційних списків і покажчиків літератури (Ком. Укр., 3, 1960, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рекомендаційний — рекомендаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рекомендаційний — [реикомеиндац’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. рекомендаційний — -а, -е. Який містить рекомендацію (у 1, 2 знач.). Рекомендаційний лист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рекомендаційний — РЕКОМЕНДАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який містить у собі рекомендацію (у 1, 2 знач.). Другого дня написав [Чириков] рекомендаційного листа до редакції “Жизни” про мене (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  5. рекомендаційний — Рекомендаці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)