1. Словник іншомовних слів Мельничука

рекомбінація

рекомбіна́ція

(від ре... і лат. combinatio – з’єднання)

1. Взаємодія позитивних іонів з негативними іонами або з електронами, внаслідок якої утворюються нейтральні частинки (атоми, молекули). Р. – обернене явище щодо іонізації.

2. Розміщення складових частин чого-небудь у новому порядку.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рекомбінація — рекомбіна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рекомбінація — -ї, ж. 1》 фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, внаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми). 2》 Розміщення складових частин чого-небудь у новому порядку. 3》 біол. У генетиці – перерозподіл генетичного матеріалу батьків у потомстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рекомбінація — РЕКОМБІНА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, унаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми). У результаті .. Словник української мови у 20 томах
  4. рекомбінація — Поява у потомства відмінних комбінацій спадкових факторів — генів, внаслідок цього — поява ін. комплексів ознак, аніж у батьківських форм, чи навіть нових ознак. Універсальний словник-енциклопедія
  5. рекомбінація — РЕКОМБІНА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Взаємодія протилежно заряджених частинок, внаслідок якої утворюються електрично нейтральні частинки (молекули, атоми). В результаті.. Словник української мови в 11 томах