рекордер — Орфографічний словник української мови

рекордер — -а, ч. Пристрій у звукозаписувальному апараті, який перетворює електричні коливання звукової частоти на механічні коливання різця, щоб зафіксувати звуки на звуконосії. Великий тлумачний словник сучасної мови
рекордер — РЕКО́РДЕР, а, ч. 1. Пристрій у звукозаписувальному апараті для механічного запису звуку на грамофонних платівках. 2. Індикатор корабельної та берегової гідролокаційної станції, який використовують для запису на папері сигналів, що надійшли. Словник української мови у 20 томах
рекордер — реко́рдер (англ. recorder, від record – записувати) пристрій у звукозаписуючому апараті, який перетворює електричні коливання звукової частоти на механічні коливання різця, щоб зафіксувати звуки на звуконосїї (грампластинці). Словник іншомовних слів Мельничука