рекордер

реко́рдер

(англ. recorder, від record – записувати)

пристрій у звукозаписуючому апараті, який перетворює електричні коливання звукової частоти на механічні коливання різця, щоб зафіксувати звуки на звуконосїї (грампластинці).

Значення в інших словниках

1. рекордер — реко́рдер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. рекордер — -а, ч. Пристрій у звукозаписувальному апараті, який перетворює електричні коливання звукової частоти на механічні коливання різця, щоб зафіксувати звуки на звуконосії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рекордер — РЕКО́РДЕР, а, ч. 1. Пристрій у звукозаписувальному апараті для механічного запису звуку на грамофонних платівках. 2. Індикатор корабельної та берегової гідролокаційної станції, який використовують для запису на папері сигналів, що надійшли.  Словник української мови у 20 томах