рекордер

реко́рдер

(англ. recorder, від record – записувати)

пристрій у звукозаписуючому апараті, який перетворює електричні коливання звукової частоти на механічні коливання різця, щоб зафіксувати звуки на звуконосїї (грампластинці).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рекордер — реко́рдер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рекордер — -а, ч. Пристрій у звукозаписувальному апараті, який перетворює електричні коливання звукової частоти на механічні коливання різця, щоб зафіксувати звуки на звуконосії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рекордер — РЕКО́РДЕР, а, ч. 1. Пристрій у звукозаписувальному апараті для механічного запису звуку на грамофонних платівках. 2. Індикатор корабельної та берегової гідролокаційної станції, який використовують для запису на папері сигналів, що надійшли. Словник української мови у 20 томах