рекордер
РЕКО́РДЕР, а, ч.
1. Пристрій у звукозаписувальному апараті для механічного запису звуку на грамофонних платівках.
2. Індикатор корабельної та берегової гідролокаційної станції, який використовують для запису на папері сигналів, що надійшли.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рекордер — реко́рдер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рекордер — -а, ч. Пристрій у звукозаписувальному апараті, який перетворює електричні коливання звукової частоти на механічні коливання різця, щоб зафіксувати звуки на звуконосії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рекордер — реко́рдер (англ. recorder, від record – записувати) пристрій у звукозаписуючому апараті, який перетворює електричні коливання звукової частоти на механічні коливання різця, щоб зафіксувати звуки на звуконосїї (грампластинці). Словник іншомовних слів Мельничука