Орфографічний словник української мови

рибалочка

риба́лочка 1

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

людина, яка ловить рибу

риба́лочка 2

іменник жіночого роду, істота

птах

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рибалочка — -и, ч. і ж. 1》 Пестл. до рибалка 1). 2》 Рід птахів, що мають красиве оперення, довгий прямий дзьоб і живуть біля води; птах цього роду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рибалочка — РИБА́ЛОЧКА, и, ч. і ж. 1. Пестл. до риба́лка 1. Рибалочка по бережку та рибоньку удить. А милая по милому білим світом нудить (з народної пісні); Ой, закиньте, рибалочки, шовковую сіть. Та зловите щуку-рибу панам на обід! (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. рибалочка — РИБА́ЛОЧКА, и, ч. і ж. 1. Пестл. до риба́лка 1. Рибалочка по бережку та рибоньку удить. А милая по милому білим світом нудить (Коломийки, 1969, 225); Ой, закиньте, рибалочки, шовковую сіть. Та зловите щуку-рибу панам на обід! (Н.-Лев., II, 1956, 88).  Словник української мови в 11 томах