рибалочка
РИБА́ЛОЧКА, и, ч. і ж.
1. Пестл. до риба́лка 1.
Рибалочка по бережку та рибоньку удить. А милая по милому білим світом нудить (Коломийки, 1969, 225);
Ой, закиньте, рибалочки, шовковую сіть. Та зловите щуку-рибу панам на обід! (Н.-Лев., II, 1956, 88).
2. Рід птахів, що мають красиве оперення, довгий прямий дзьоб і живуть біля води; птах цього роду.
До найбільш оригінальних птахів Австралії слід віднести також рибалочку-реготуна (Посібник з зоогеогр., 1956, 22).
Словник української мови (СУМ-11)