Орфографічний словник української мови

ридаючий

рида́ючий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ридаючий — РИДА́ЮЧИЙ, а, е. Який ридає. Ридаюча дівчина і її старий батько були вже далеко (І. Франко); – Траам-та, трам-та, тру-ру-ру-ра-рам!.. – несподівано ударила в безлюдні далі, у синє небо могучими згуками походного маршу дзвінка, ридаюча мідь (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  2. ридаючий — РИДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до рида́ти. Ридаюча дівчина і її старий батько були вже далеко (Фр., VII, 1951, 144); — Траам-та, трам-та, тру-ру-ру-ра-рам!.. — несподівано ударила в безлюдні далі, у синє небо могучими згуками походного маршу дзвінка, ридаюча мідь (Вас., II, 1959, 45).  Словник української мови в 11 томах