рипливий — Орфографічний словник української мови

рипливий — -а, -е. Який має властивість рипіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
рипливий — РИПЛИ́ВИЙ, а, е. Який має, властивість рипіти. По твердому, рипливому снігу стелились довгі тіні від дерев, хат, тинів (М. Коцюбинський); В цю мить за високим тином садиби майнули круторогі воли, розчинилися рипливі ворота і перша мажа бажаної валки в'їхала на двір (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
рипливий — РИПЛИ́ВИЙ, а, е. Який має, властивість рипіти. По твердому, рипливому снігу стелились довгі тіні від дерев, хат, тинів (Коцюб., І, 1955, 70); В цю мить за високим тином садиби майнули круторогі воли... Словник української мови в 11 томах
рипливий — Рипли́вий, -а, -е Скрипучій. Рипливий віз. МВ. ІІ. 14. Словник української мови Грінченка