рипотіти —
-очу, -отиш, недок. Підсил. до рипіти 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
рипотіти —
РИПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до рипі́ти 1. Рипотять швидкі ступні по усланій білим снігом землі (Панас Мирний); Порипуючи снігом, збіг [Тимко] з ґанку. Слідом за ним рипотіли Марко і Коростильов (Григорій Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах
рипотіти —
РИПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до рипі́ти 1. Рипотять швидкі ступні по усланій білим снігом землі (Мирний, III, 1954, 37); Порипуючи снігом, збіг [Тимко] з ганку. Слідом за ним рипотіли Марко і Коростильов (Тют., Вир, 1964, 485).
Словник української мови в 11 томах