ровик

ро́вик

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. ровик — -а, ч. Зменш. до рів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ровик — РО́ВИК, а, ч. Зменш. до рів. Галкін добрався до краю ровика, туди, де виразно було чути гуркіт моторів (В. Петльований); Віктор примостився у глибокому ровику. За шию сипалася кора, падали мокрі грудки землі (П. Автомонов).  Словник української мови у 20 томах
3. ровик — РО́ВИК, а, ч. Зменш. до рів. Галкін добрався до краю ровика, туди, де виразно було чути гуркіт моторів (Петльов., Хотинці, 1949, 220); Віктор примостився у глибокому ровику. За шию сипалася кора, падали мокрі грудки землі (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 515).  Словник української мови в 11 томах