розбентежувати —
-ую, -уєш, недок., розбентежити, -жу, -жиш, док., перех. Викликати у кого-небудь тривогу, бентежність з приводу чогось. || перен. Порушувати спокій де-небудь, хвилювати когось, щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розбентежувати —
РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. Викликати у кого-небудь тривогу, бентежність з приводу чогось; // перен. Порушувати спокій де-небудь, хвилювати когось, щось.
Словник української мови у 20 томах
розбентежувати —
ХВИЛЮВА́ТИ (виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним), НЕПОКО́ЇТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ТУРБУВА́ТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, БЕНТЕ́ЖИТИ, ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗ'ЯТРЮВАТИ, БУНТУВА́ТИ, РОЗБУ́РХУВАТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ЗАЧІПА́ТИ...
Словник синонімів української мови
розбентежувати —
РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Викликати у кого-небудь тривогу, бентежність з приводу чогось; // перен. Порушувати спокій де-небудь, хвилювати когось, щось.
Словник української мови в 11 томах