Великий тлумачний словник сучасної мови

розбентежувати

розбенте́жувати

-ую, -уєш, недок., розбентежити, -жу, -жиш, док., перех.

Викликати у кого-небудь тривогу, бентежність з приводу чогось.

|| перен. Порушувати спокій де-небудь, хвилювати когось, щось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розбентежувати — розбенте́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розбентежувати — РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. Викликати у кого-небудь тривогу, бентежність з приводу чогось; // перен. Порушувати спокій де-небудь, хвилювати когось, щось.  Словник української мови у 20 томах
  3. розбентежувати — ХВИЛЮВА́ТИ (виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним), НЕПОКО́ЇТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ТУРБУВА́ТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, БЕНТЕ́ЖИТИ, ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗ'ЯТРЮВАТИ, БУНТУВА́ТИ, РОЗБУ́РХУВАТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ЗАЧІПА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  4. розбентежувати — РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Викликати у кого-небудь тривогу, бентежність з приводу чогось; // перен. Порушувати спокій де-небудь, хвилювати когось, щось.  Словник української мови в 11 томах