Орфографічний словник української мови

розбруньковувати

розбрунько́вувати

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розбруньковувати — -ує, недок., рідко. Те саме, що розбруньковуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбруньковувати — РОЗБРУНЬКО́ВУВАТИ, ує, недок., рідко. Те саме, що розбрунько́вуватися. Уже парують чорні стріхи І розбруньковують сади (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
  3. розбруньковувати — РОЗПУСКА́ТИСЯ (про рослини — розкривати бруньки, квітки, цвіт; про бруньки, квітки, цвіт — розкриватися), РОЗПУСКА́ТИ розм., РОЗПУКА́ТИСЯ (РОЗПУ́КУВАТИСЯ) розм., РОЗПУКА́ТИ (РОЗПУ́КУВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  4. розбруньковувати — РОЗБРУНЬКО́ВУВАТИ, ує, недок., рідко. То саме, що розбрунько́вуватися. Уже парують чорні стріхи І розбруньковують сади (Перв., І, 1958, 276).  Словник української мови в 11 томах