Словник української мови в 11 томах

розбруньковувати

РОЗБРУНЬКО́ВУВАТИ, ує, недок., рідко. То саме, що розбрунько́вуватися.

Уже парують чорні стріхи І розбруньковують сади (Перв., І, 1958, 276).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розбруньковувати — розбрунько́вувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розбруньковувати — -ує, недок., рідко. Те саме, що розбруньковуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбруньковувати — РОЗБРУНЬКО́ВУВАТИ, ує, недок., рідко. Те саме, що розбрунько́вуватися. Уже парують чорні стріхи І розбруньковують сади (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
  4. розбруньковувати — РОЗПУСКА́ТИСЯ (про рослини — розкривати бруньки, квітки, цвіт; про бруньки, квітки, цвіт — розкриватися), РОЗПУСКА́ТИ розм., РОЗПУКА́ТИСЯ (РОЗПУ́КУВАТИСЯ) розм., РОЗПУКА́ТИ (РОЗПУ́КУВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови