Орфографічний словник української мови

розбути

розбу́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розбути — див. розбувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбути — РОЗБУ́ТИ див. розбува́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. розбути — РОЗБУ́ТИ див. розбува́ти.  Словник української мови в 11 томах
  4. розбути — Розбути, -ся см. розбувати, -ся.  Словник української мови Грінченка