Словник української мови Грінченка

розбути

Розбути, -ся

см. розбувати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розбути — розбу́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розбути — див. розбувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбути — РОЗБУ́ТИ див. розбува́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. розбути — РОЗБУ́ТИ див. розбува́ти.  Словник української мови в 11 томах