Словник української мови Грінченка

розбутий

Розбутий, -а, -е

Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. розбутий — розбу́тий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розбутий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбути. 2》 у знач. прикм.Який не має взуття; босий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбутий — РОЗБУ́ТИЙ, а, е, прост. 1. Дієпр. пас. до розбу́ти. 2. у знач. прикм. Який не має взуття; босий. Вони – обідрані, розбуті, Сліпі, голодні і німі, .. – Сьогодні більше не раби: Лунають гасла боротьби! (О. Олесь).  Словник української мови у 20 томах
  4. розбутий — РОЗБУ́ТИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбу́ти. 2. у знач. прикм. Який не має взуття; босий. Вони — обідрані, розбуті, Сліпі, голодні і німі,.. — Сьогодні більше не раби: Лунають гасла боротьби! (Олесь, Вибр., 1958, 63).  Словник української мови в 11 томах