розбутися

Розбува́тися, -ва́юся, -єшся

сов. в. розбутися, -буюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться. Ох і ночував я в своєї дівчини да й не розбувався. Мет. 240.

Значення в інших словниках

1. розбутися — розбу́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розбутися — див. розбуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбутися — РОЗБУ́ТИСЯ див. розбува́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. розбутися — РОЗБУ́ТИСЯ див. розбува́тися.  Словник української мови в 11 томах