розбутися

розбу́тися

див. розбуватися.

Значення в інших словниках

1. розбутися — розбу́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розбутися — РОЗБУ́ТИСЯ див. розбува́тися.  Словник української мови у 20 томах
3. розбутися — РОЗБУ́ТИСЯ див. розбува́тися.  Словник української мови в 11 томах
4. розбутися — Розбува́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. розбутися, -буюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться. Ох і ночував я в своєї дівчини да й не розбувався. Мет. 240.  Словник української мови Грінченка