розбутися
розбу́тися
див. розбуватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбутися — розбу́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розбутися — РОЗБУ́ТИСЯ див. розбува́тися. Словник української мови у 20 томах
- розбутися — РОЗБУ́ТИСЯ див. розбува́тися. Словник української мови в 11 томах
- розбутися — Розбува́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. розбутися, -буюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться. Ох і ночував я в своєї дівчини да й не розбувався. Мет. 240. Словник української мови Грінченка