1. Словник української мови Грінченка

розбутися

Розбува́тися, -ва́юся, -єшся

сов. в. розбутися, -буюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться. Ох і ночував я в своєї дівчини да й не розбувався. Мет. 240.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбутися — розбу́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбутися — див. розбуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбутися — РОЗБУ́ТИСЯ див. розбува́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. розбутися — РОЗБУ́ТИСЯ див. розбува́тися. Словник української мови в 11 томах