розбутий
розбу́тий
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбути.
2》 у знач. прикм.Який не має взуття; босий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбутий — розбу́тий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- розбутий — РОЗБУ́ТИЙ, а, е, прост. 1. Дієпр. пас. до розбу́ти. 2. у знач. прикм. Який не має взуття; босий. Вони – обідрані, розбуті, Сліпі, голодні і німі, .. – Сьогодні більше не раби: Лунають гасла боротьби! (О. Олесь). Словник української мови у 20 томах
- розбутий — РОЗБУ́ТИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбу́ти. 2. у знач. прикм. Який не має взуття; босий. Вони — обідрані, розбуті, Сліпі, голодні і німі,.. — Сьогодні більше не раби: Лунають гасла боротьби! (Олесь, Вибр., 1958, 63). Словник української мови в 11 томах
- розбутий — Розбутий, -а, -е Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18. Словник української мови Грінченка