розбути

розбу́ти

див. розбувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбути — розбу́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбути — РОЗБУ́ТИ див. розбува́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розбути — РОЗБУ́ТИ див. розбува́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. розбути — Розбути, -ся см. розбувати, -ся. Словник української мови Грінченка