розбухання

розбуха́ння

-я, с.

Дія за знач. розбухати.

Значення в інших словниках

1. розбухання — розбуха́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розбухання — РОЗБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розбуха́ти. Здатність деревини вбирати вологу з навколишнього середовища називається гігроскопічністю, а зміна лінійних розмірів, об'єму і форми деревини в бік збільшення називається розбуханням (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. розбухання — РОЗБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розбуха́ти. Здатність деревини вбирати вологу з навколишнього середовища називається гігроскопічністю, а зміна лінійних розмірів, об’єму і форми деревини в бік збільшення називається розбуханням (Стол.-буд.  Словник української мови в 11 томах