розбухати

розбуха́ти

-аю, -аєш, недок., розбухнути, -ну, -неш; мин. ч. розбух, -ла, -ло і розбухнув, -нула, -нуло; док.

1》 Збільшуватися в об'ємі від води, наповнюватися водою.

|| Насичуватися, просякати вологою.

|| Збільшуватися від наповнення соками (про бруньки, зерно).

|| Розширюватися, набухати від надмірного припливу крові, молока і т. ін.

|| перен., розм. Розтягуватися від збільшення вмісту чого-небудь.

2》 розм. Ставати повним, товстим, одутлим (про людину).

|| Розпухати, набрякати (про частини тіла, органи людини).

3》 перен., розм. Надмірно збільшуватися, розростатися.

Значення в інших словниках

1. розбухати — (наповнюватися при рості) набрякати.  Словник синонімів Полюги
2. розбухати — розбуха́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. розбухати — див. проростати  Словник синонімів Вусика
4. розбухати — див. набухати  Словник чужослів Павло Штепа
5. розбухати — РОЗБУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗБУ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. розбу́х, ла, ло; док. 1. Збільшуватися в об'ємі від води, наповнюватися водою.  Словник української мови у 20 томах
6. розбухати — НАБРЯКА́ТИ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшуватися в об'ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), НАБУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, РОЗБУХА́ТИ підсил., БРЯ́КНУТИ розм., БУБНЯ́ВІТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. розбухати — РОЗБУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗБУ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. розбу́х, ла, ло; док. 1. Збільшуватися в об’ємі від води, наповнюватися водою.  Словник української мови в 11 томах