розбухати —
розбуха́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
розбухати —
див. проростати
Словник синонімів Вусика
розбухати —
-аю, -аєш, недок., розбухнути, -ну, -неш; мин. ч. розбух, -ла, -ло і розбухнув, -нула, -нуло; док. 1》 Збільшуватися в об'ємі від води, наповнюватися водою. || Насичуватися, просякати вологою. || Збільшуватися від наповнення соками (про бруньки, зерно).
Великий тлумачний словник сучасної мови
розбухати —
див. набухати
Словник чужослів Павло Штепа
розбухати —
РОЗБУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗБУ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. розбу́х, ла, ло; док. 1. Збільшуватися в об'ємі від води, наповнюватися водою.
Словник української мови у 20 томах
розбухати —
НАБРЯКА́ТИ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшуватися в об'ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), НАБУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, РОЗБУХА́ТИ підсил., БРЯ́КНУТИ розм., БУБНЯ́ВІТИ розм.
Словник синонімів української мови
розбухати —
РОЗБУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗБУ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. розбу́х, ла, ло; док. 1. Збільшуватися в об’ємі від води, наповнюватися водою.
Словник української мови в 11 томах