розбухати
розбуха́ти
-аю, -аєш, недок., розбухнути, -ну, -неш; мин. ч. розбух, -ла, -ло і розбухнув, -нула, -нуло; док.
1》 Збільшуватися в об'ємі від води, наповнюватися водою.
|| Насичуватися, просякати вологою.
|| Збільшуватися від наповнення соками (про бруньки, зерно).
|| Розширюватися, набухати від надмірного припливу крові, молока і т. ін.
|| перен., розм. Розтягуватися від збільшення вмісту чого-небудь.
2》 розм. Ставати повним, товстим, одутлим (про людину).
|| Розпухати, набрякати (про частини тіла, органи людини).
3》 перен., розм. Надмірно збільшуватися, розростатися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбухати — (наповнюватися при рості) набрякати. Словник синонімів Полюги
- розбухати — розбуха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розбухати — див. проростати Словник синонімів Вусика
- розбухати — див. набухати Словник чужослів Павло Штепа
- розбухати — РОЗБУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗБУ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. розбу́х, ла, ло; док. 1. Збільшуватися в об'ємі від води, наповнюватися водою. Словник української мови у 20 томах
- розбухати — НАБРЯКА́ТИ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшуватися в об'ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), НАБУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, РОЗБУХА́ТИ підсил., БРЯ́КНУТИ розм., БУБНЯ́ВІТИ розм. Словник синонімів української мови
- розбухати — РОЗБУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗБУ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. розбу́х, ла, ло; док. 1. Збільшуватися в об’ємі від води, наповнюватися водою. Словник української мови в 11 томах