Орфографічний словник української мови

розбухання

розбуха́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розбухання — -я, с. Дія за знач. розбухати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбухання — РОЗБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розбуха́ти. Здатність деревини вбирати вологу з навколишнього середовища називається гігроскопічністю, а зміна лінійних розмірів, об'єму і форми деревини в бік збільшення називається розбуханням (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. розбухання — РОЗБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розбуха́ти. Здатність деревини вбирати вологу з навколишнього середовища називається гігроскопічністю, а зміна лінійних розмірів, об’єму і форми деревини в бік збільшення називається розбуханням (Стол.-буд.  Словник української мови в 11 томах