розбутий
розбу́тий
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбути.
2》 у знач. прикм.Який не має взуття; босий.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозбу́тий
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбути.
2》 у знач. прикм.Який не має взуття; босий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови