Орфографічний словник української мови

розбійничок

розбі́йничок

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розбійничок — -чка, ч. 1》 розм. Те саме, що розбійник 1). 2》 Пестл. до розбійник 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбійничок — РОЗБІ́ЙНИЧОК, чка, ч. 1. розм. Те саме, що розбі́йник 1. Що найстарший та й розбійничок На воронім коні грає. Що він грає, грає-виграває, До табору привертає... (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. розбійничок — РОЗБІ́ЙНИЧОК, чка, ч. 1. розм. Те саме, що розбі́йник 1. Що найстарший та й розбійничок На воронім коні грає. Що він грає, грає-виграває, До табору привертає… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах