розбійничок

розбі́йничок

-чка, ч.

1》 розм. Те саме, що розбійник 1).

2》 Пестл. до розбійник 2).

Значення в інших словниках

1. розбійничок — розбі́йничок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розбійничок — РОЗБІ́ЙНИЧОК, чка, ч. 1. розм. Те саме, що розбі́йник 1. Що найстарший та й розбійничок На воронім коні грає. Що він грає, грає-виграває, До табору привертає... (М.  Словник української мови у 20 томах
3. розбійничок — РОЗБІ́ЙНИЧОК, чка, ч. 1. розм. Те саме, що розбі́йник 1. Що найстарший та й розбійничок На воронім коні грає. Що він грає, грає-виграває, До табору привертає… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах