розголошувати —
РОЗГОЛОШУВАТИ, -ую, -уєш, РОЗГОЛОСИТИ, -ошу, -осиш. Розповідаючи, обнародуючи, зробити відомим усім (що-небудь таємне); поширювати щось. Тілько прошу вас, мої любі, не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли (І.
Літературне слововживання
розголошувати —
(вістку) поширювати, розповсюджувати, роздзвонювати, розляпувати, розплескувати, виносити на люди; ф. дзвонити, трубити, розславлювати, розносити <�поговір>; (хатні чвари) виносити сміття з хати; (таїну) виказувати, не тримати <...
Словник синонімів Караванського
розголошувати —
див. повідомляти
Словник синонімів Вусика
розголошувати —
-ую, -уєш, недок., розголосити, -ошу, -осиш, док., перех. і без додатка. 1》 Піддавати розголосові, обнародувати що-небудь. || Робити широко відомим, популярним. 2》 Пускати чутку, поговір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розголошувати —
РОЗГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що і без дод. 1. Піддавати розголосові, обнародувати що-небудь. – Не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли (І.
Словник української мови у 20 томах
розголошувати —
ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док.
Словник синонімів української мови
розголошувати —
РОЗГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЛОСИ́ТИ, ошу́, оси́ш, док., перех. і без додатка. 1. Піддавати розголосові, обнародувати що-небудь. — Не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли (Фр.
Словник української мови в 11 томах
розголошувати —
Розголошувати, -шую, -єш гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то. Гн. II. 26.
Словник української мови Грінченка