Орфографічний словник української мови

розгілля

розгі́лля

іменник середнього роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розгілля — див. роздоріжжя  Словник синонімів Вусика
  2. розгілля — -я, с., рідко. Те саме, що розвилка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгілля — РОЗГІ́ЛЛЯ, я, с., рідко. 1. Те саме, що розви́лка 1. Бджоли дзвонять на розгіллях срібних, В золотім купаються меду (І. Вирган). 2. Те саме, що розви́лка 2. Оглянувся – стоїть жоржина На розгіллі нічних доріг (М. Вінграновський).  Словник української мови у 20 томах
  4. розгілля — РОЗВИ́ЛКА (стовбура дерева, гілки), РОЗВИ́ЛИНА, РОЗСО́ХА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ, РОЗГІ́ЛЕННЯ розм., РОГА́ТИНА розм. Я швидко відшукав потрібну грушу, в розвилці розчахнутих стовбурів, серед листя, прикиданого снігом...  Словник синонімів української мови
  5. розгілля — РОЗГІ́ЛЛЯ, я, с., рідко. Те саме, що розви́лка 1. Бджоли дзвонять на розгіллях срібних, В золотім купаються меду (Вирган, В розп. літа, 1959, 69).  Словник української мови в 11 томах