розгілля

РОЗГІ́ЛЛЯ, я, с., рідко. Те саме, що розви́лка 1.

Бджоли дзвонять на розгіллях срібних, В золотім купаються меду (Вирган, В розп. літа, 1959, 69).

Значення в інших словниках

1. розгілля — розгі́лля іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розгілля — див. роздоріжжя  Словник синонімів Вусика
3. розгілля — -я, с., рідко. Те саме, що розвилка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розгілля — РОЗГІ́ЛЛЯ, я, с., рідко. 1. Те саме, що розви́лка 1. Бджоли дзвонять на розгіллях срібних, В золотім купаються меду (І. Вирган). 2. Те саме, що розви́лка 2. Оглянувся – стоїть жоржина На розгіллі нічних доріг (М. Вінграновський).  Словник української мови у 20 томах
5. розгілля — РОЗВИ́ЛКА (стовбура дерева, гілки), РОЗВИ́ЛИНА, РОЗСО́ХА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ, РОЗГІ́ЛЕННЯ розм., РОГА́ТИНА розм. Я швидко відшукав потрібну грушу, в розвилці розчахнутих стовбурів, серед листя, прикиданого снігом...  Словник синонімів української мови