розгілчастий
РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, а, е. Який має густе, розлоге гілля.
Іду я тепер під розгілчастим нависом вишень, Дивлюся на цвіт — і надивитись не можу (Вирган, В розп. літа, 1959, 191).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, а, е. Який має густе, розлоге гілля.
Іду я тепер під розгілчастим нависом вишень, Дивлюся на цвіт — і надивитись не можу (Вирган, В розп. літа, 1959, 191).
Словник української мови (СУМ-11)