Значення в інших словниках
-
розгілчастий —
розгі́лчастий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
розгілчастий —
-а, -е. Який має густе, розлоге гілля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розгілчастий —
РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, а, е. Який має густе, розлоге гілля. Іду я тепер під розгілчастим нависом вишень, Дивлюся на цвіт – і надивитись не можу (І. Вирган).
Словник української мови у 20 томах
-
розгілчастий —
ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ...
Словник синонімів української мови
-
розгілчастий —
Розгі́лчастий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розгілчастий —
РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, а, е. Який має густе, розлоге гілля. Іду я тепер під розгілчастим нависом вишень, Дивлюся на цвіт — і надивитись не можу (Вирган, В розп. літа, 1959, 191).
Словник української мови в 11 томах