Великий тлумачний словник сучасної мови

розгілчастий

розгі́лчастий

-а, -е.

Який має густе, розлоге гілля.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розгілчастий — розгі́лчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розгілчастий — див. розлогий  Словник синонімів Вусика
  3. розгілчастий — РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, а, е. Який має густе, розлоге гілля. Іду я тепер під розгілчастим нависом вишень, Дивлюся на цвіт – і надивитись не можу (І. Вирган).  Словник української мови у 20 томах
  4. розгілчастий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ...  Словник синонімів української мови
  5. розгілчастий — Розгі́лчастий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розгілчастий — РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, а, е. Який має густе, розлоге гілля. Іду я тепер під розгілчастим нависом вишень, Дивлюся на цвіт — і надивитись не можу (Вирган, В розп. літа, 1959, 191).  Словник української мови в 11 томах